Історія Мукачева
Мукачево — старовинне місто, розташоване на березі річки Латориця. Перші поселення, виявлені в цьому регіоні, відносяться до 40-12 тис. р. до н.е.. Унікальною пам’яткою VI-IІ ст. до н.е. є залізообробний центр, розташований поміж гір Голіш та Ловачка. В межах території міста виявлені також слов’янські поселення, які відносяться до VІII-IX ст. н.е.. Перша письмова згадка про існування міста в ІХ ст. зустрічається в хроніці «Діяння угорців», угорського літописця кінця ХІІ ст., Аноніма.
Існує дві гіпотези походження назви міста. По одній з них поселення виникло поблизу замку, будівництво якого принесло багато «мук» і страждань простому люду. Друга теорія походження назви пов’язується з виробництвом муки, яке здійснювалось тут на водяному млині.
Засновано місто в другій половині ІХ століття на перетені давніх торгівельних шляхів з Центральної Європи у Київську Русь і далі на Схід. В Х-ХІ ст. Мукачево з навколишніми землями входило до складу Київської Русі. Але постійні міжусобиці між князями призвели до послаблення держави, і як наслідок цього, Закарпаття, в тому числі і Мукачево, були захоплені угорськими королями.
Як вірний сторож міста, охоронець його спокою, на перехресті торгових шляхів виникла Мукачівська фортеця. Точна дата виникнення її невідома. Історична наука відносить її виникнення до ІХ-Х ст.
Вперше вона була зруйнована в 1086 році під час нападу половців. В 1241-1242 роках місто було спустошене монголо-татарами. Мукачівці знов і знов відбудовували своє місто, фортецю, мужньо боролися за свою свободу.
В 1376 році Корлева Угорщини й Польщі Єлизавета дала місту Мукачеву грамоту, за якою місто дістало статус привілейованого й одержало право мати свою печатку. З 1394 по 1414 року замком та містом володіє подільський князь Федір Корятович. В цей період проводиться реконструкція замкових укріплень, будується монастир, який до середини ХVI ст. був одним з осередків боротьби проти уніатства й католицизму. По смерті князя місто переходило з рук в руки до різних феодалів і королів. У 1445 році наступний володар домінік і мукачівського замку Янош Нуняді надав місту Магдебурське право.
Після поразки Угорщини у війні з турками під Рогачем у 1526 році, Мукачево переходить до володіння трансильванських князів. Починаючи з 1633 року трансильванські князі династії Ракоці, на 60 років перетворили місто у столицю свого князівства.
У 1711 році всі володіння Ференца Ракоці перейшли до рук Габсбургів. А через 17 років німецький імператор передає в дар Мукачево графу Шенборну-Бухгейму.
У середні віки місто стає одним із культурних і торгівельних центрів Придунайської долини. Створюються підприємства по випуску черепиці, цегли. Розвивається освіта.
В 1886 році була збудована залізниця, яка з’єднала місто з Будапештом, Кошіце, Львовом. Це дало додатковий поштовх для розвитку регіону.
З 1919 по 1944 рр. місто входило до складу Чехословаччини. 26 жовтня 1944 р. в місті в теперішньому кінотеатрі „Перемога” відбувся І з?їзд делегатів Народних Комітетів на якому було проголошено Маніфест про воз?єднання Закарпаття з Україною.
Сьогодні Мукачево – місто обласного підпорядкування, в якому проживає близько 90 тисяч жителів. Місто має давні багатонаціональні традиції. Тут, поруч з українською, звучить угорська, словацька, російська, німецька та інші мови.
Старовинне закарпатське місто Мукачево залишається в пам’яті кожного, хто хоч раз побував у ньому.